Сайт 8-В класса

Харьковской гимназии № 13

Харьковского городского совета Харьковской области

 м. Харків,вул. Благовіщенська 36,
телефон (057) 712-23-42
е-mail: shoo-13@ukr.net

VII «Наукові пікніки» відбудуться 16 вересня в саду ім. Шевченка.

 

http://www.city.kharkov.ua/uk/news/v-sadu-shevchenka-proydut-7-mi-naukovi-pikniki-36573.html

В. К. Сапіга

Українські народні свята та звичаї

Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.

До змісту книжки

ОСІНЬ

Іван Пісний

11 вересня відзначається день Усікновення голови Іоанна Предтечі й Хрестителя Господнього, тобто день смерті Іоанна, або, як кажуть у народі, Головосіка.

Це свято більш відоме серед віруючих під назвою «Іван Пісний», бо церква встановила в цей день одноденний піст. Звідси і його народна назва.

Цього дня суворо дотримуються посту. Не варять борщу і це єдиний день протягом року, коли гріх їсти борщ. У цей день не можна різати нічого, що нагадує собою голову. «Якщо зрізати головку капусти цього дня, вважають віруючі люди, то з неї може потекти кров». Нічого не можна рубати сокирою І пиляти пилою. Віруючі люди в цей день не беруть у руки ножа, навіть хліб ламають руками.

Збирають останній цвіт святоянівського зілля, заливають його горілкою й тримають як ліки, протягом року.

День Семена

14 вересня вшановується свято Преподобного Симеона Стовпника. Преподобний Симеон (в народі кажуть Семен) провів у посилених чернечих подвигах 80 років, із яких 47 простояв на стовпі.

Преподобний Симеон помер у 459 році н. е.

У давнину, ще в козацькій Україні, на Семена відзначали постриження молодих хлопців і вперше садовили їх на коні. Цей звичай походив ще від княжих часів.

У день Семена закінчувалися гуляння на «вулиці» й починалися вечорниці в хаті.

У давнину від цього дня ткачі встановлювали свої верстати й починали ткати килими. Бралися за роботу й Інші сільські майстри: столярі, стельмахи, ковалі.

Від Семена починають копати картоплю.

Різдво Богородиці

21 вересня вшановується свято Різдво Пресвятої Богородиці Пріснодіви Марії (Мала Пречиста, Друга Пречиста) — відноситься церквою до двунадесятих свят.

За християнськими письмовими джерелами, батьки Марії довго були бездітними, вони молили Бога про народження дитини. Коли народилася дочка, вони назвали її Марією. В честь її народження «принесли великі дари, жертви й всеспалення» й влаштували багатий банкет. У пам'ять про цю подію й було установлено свято Різдва Богородиці.

Святкування Різдва Богородиці в часі співпало із закінченням основних польових робіт. Богородицю вшановували й дякували в цей день за зібраний урожай, адже вона є покровителькою землеробства. В цей день Богородицю дякували як подательку всякого благополуччя й покровительку сім'ї й особливо материнства. Не випадково в деяких регіонах України свято Різдва богородиці вважали «бабським святом».

У цей час в Україні часто йдуть дощі, а тому й примовляють у народі: «Друга Пречиста дощем поливає».

После успешно проведенного конкурса 7 чудес Украины, пришла очередь определить и семерку уникальных природных явлений на территории нашей страны. По инициативе Николая Томенко, при поддержке Государственной службы туризма и курортов, комитета Верховной Рады по вопросам молодежи, спорта и туризма, и разнообразных представителей СМИ в 2007 г. стартовал конкурс «Семь природных чудес Украины». Экспертами конкурса стали сотрудники геологических и географических вузов, а также огромная помощь была оказана геологические предприятия страны.

На конкурс были отобраны тысячи уникальных объектов, но, пройдя тщательный анализ, эксперты сократили этот список до 100, а затем и до 21 объекта. Из них, путем Интернет-голосования и были выбраны 7 природных чудес Украины. Главной целью проекта стало показать Украину с неожиданной для многих стороны. Продемонстрировать все богатство и уникальность нашей природы. Проект Семь природных чудес Украины дал возможность любителям природы со всего мира узнать о новых сказочных местах которых, как оказалось, в Украине огромное множество. В конкурсе были представлены почти все области Украины, что еще раз свидетельствует о его масштабах. Итак, 7 природных чудес Украины

На Слобожанщині, що почала заселятися з кінця XVI ст., протягом XVII ст. з'явилися такі міста, як: Харків, Суми, Богодухів, Зміїв, Ізюм та інш. Основну масу переселенців склали українці, а також росіяни.

Важливою складовою їх життя було громадське дозвілля, свята, обряди та звичаї. Дослідження цих питань, особливо на етапі відродження національної самосвідомості, дає змогу відновити як загально­національні, так і місцеві народні традиції окремих етнографічних районів. Духовна культура слобожан обмежувалася, у значній мірі, релігійною сферою. Відвідання церкви вважалося обов'язком кожного селянина. Тут вони мали можливість поспілкуватися, почути останні новини. Часто місцем дозвілля слобожан були також базари, ярмарки, корчма. Молодь спілкувалася на "вулиці", "вечорницях", "досвітках". Тут вони краще пізнавали один одного, підбирали собі пару для майбутнього сімейного життя.

На Слобожанщині відзначали всі найважливіші свята Православної церкви. Лише культу Богородиці було присвячено 262 свята на рік. Так, зимовий цикл свят та обрядів розпочинався з різдвяних свят. Церква надавала і надає сьогодні цьому святу виняткового значення, називаючи його "матір'ю" всіх свят", "другою Пасхою" і відвела йому у своїх богослужіннях 12 днів. У останній день Різдва - 19 січня - селяни відзначали свято Водохрещі, 15 лютого - Стрітення, 24 лютого - Власія.

До весняного циклу народного календаря відноситься одне із великих свят, що відзначали слобожани - Благовіщення (7 квітня). У цей день, як казали, "птахи гнізда не роблять, а дівчина коси не заплітає". Пасхальний цикл розпочинався з масляної або масниці. На масницю відбувалися обряди проводу зими й зустрічі весни. На Україні в цей день готували вареники, а на Слобожанщині ще і млинці (як у росіян). У останній день масниці неодруженим хлопцям і дівчатам "в'язали колодку" (шматок дерева, платок, струїчку), вимагаючи від них викуп.

Після масляної наступав 40-денний великий піст. Припинялися всі розважальні зустрічі молоді. На останньому тижні перед Великоднем слобожани відзначали вербну суботу чи неділю та " чистий" четвер. Головним змістом цих обрядів було очищення.

2018 РІК В УКРАЇНІ ПРОГОЛОШЕНО:

  • 2018 рік оголошено роком німецької мови в Україні, а в Німеччині — рік української мови
  • 2018 — рік охорони культурної спадщини в Україні (указ Президента України, затв. 18 жовтня 2017 р.)
  • 2018 рік - стане роком продовження розвитку української освіти (ініціатива Прем'єр-міністра України)
  • 2018 – рік Слова Божого в Україні (за рішенням Всеукраїнської ради церков)

В 2018 РОЦІ ВІДЗНАЧАТИМУТЬСЯ:

  • 100-річчя Національної академії наук України (внесено до календаря пам’ятних дат, що відзначатимуться у 2018 році на рівні ЮНЕСКО).
  • Освітня спільнота відзначатиме 100 років від дня народження Василя Сухомлинського (1918-1970), українського педагога
  • 100-річчя Книжкової палати України відзначатиметься на державному рівні

Ювілеї визначних особистостей:

  • 75 років від дня народження Раїси Степанівни Недашківської (1943), української актриси театру та кіно, громадського діяча
  • 80 років від дня народження Петра Івановича Довбні (1938), українського співака, педагога
  • 80 років від дня народження Петра Петровича Толочка (1938), українського історика, археолога
  • 70 років від дня народження Валерія Григоровича Буймістера (1948), українського співака
  • 65 років з дня народження Квітки Цісик та 10 років від заснування у м. Львові проекту "Незабутня Квітка"
  • 60 років від дня народження Лілії Василівни Сандулеси (1958), української співачки

    Дні пам'яті:

  • 310 років з дня Батуринської трагедії (02.11.1708);
  • 100 років з дня початку "червоного терору" - злочинної репресивної політики комуністичного режиму (05.09.18);
  • 85-ті роковини Голодомору 1932 - 1933 років в Україні (день пам'яті - 25.11.2018);
  • 75 років з часу Корюківської трагедії (01 - 02.03.43, день пам'яті - 01.03.2018).

    Офіційні святкові (неробочі) дні 2018 року

    1 січня Новий рік
    7 січня Різдво Христове
    8 березня Міжнародний жіночий день
    8 квітня Пасха (Великодень)
    1 травня День міжнародної солідарності трудящих
    9 травня День Перемоги
    27 травня Трійця (неділя)
    28 червня День Конституції України
    24 серпня День незалежності України
    14 жовтня День захисника України
    25 грудня Католицьке Різдво

    Перенесення у випадках, коли державні свята - 2018 збігаються з вихідними днями:

    Всього протягом 2018 року таких переносів буде 4:

    1. 7 січня 2018 - переноситься нa понеділок 8 січня;
    2. 8 квітня, Пасха - нa понеділок 9 квітня;
    3. 27 травня, Трійця - нa понедiлок 28 травня;
    4. 14 жовтня, День захисника України - нa понеділoк 15 жовтня.